Шукати
Attire
01
одяг, наряд
the clothes that someone is wearing for a special occasion
граматична інформація
статус істотності
неістота
морфологічна будова
складене
незлічуваний
Приклади
For the gala, she chose an elegant gown that was the epitome of sophisticated attire.
Для гала вона обрала елегантну сукню, яка була втіленням витонченого одягу.
to attire
01
одягати, вбирати
to dress oneself or someone else in particular clothes, often for a specific purpose or occasion
Transitive: to attire oneself in particular clothes | to attire sb in particular clothes
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
attire
3-тя особа однини
attires
дієприкметник теперішнього часу
attiring
простий минулий час
attired
дієприкметник минулого часу
attired
Приклади
The stylist carefully attired the model in the latest fashion trends.
Стиліст ретельно одягнув модель за останніми модними тенденціями.
