Шукати
bewirken
01
спричиняти, викликати
Eine bestimmte Wirkung oder ein Ergebnis herbeiführen
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
правильний
нероздільний
частка
be
основне дієслово
wirken
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
bewirke
3-тя особа однини
bewirkt
дієприкметник теперішнього часу
bewirkend
простий минулий час
bewirkte
дієприкметник минулого часу
bewirkt
Приклади
Seine Entschuldigung bewirkte eine Versöhnung.
Його вибачення спричинило примирення.
