Шукати
besiegen
[past form: besiegte]
01
перемагати, розбивати
Jemanden oder etwas im Kampf oder Wettbewerb zu schlagen
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
besiege
3-тя особа однини
besiegt
дієприкметник теперішнього часу
besiegend
простий минулий час
besiegte
дієприкметник минулого часу
besiegt
Приклади
Er besiegte seinen Gegner im Spiel.
Він переміг свого суперника у грі.
