Шукати
beißen
[past form: biss]
01
кусати, кусати
Mit den Zähnen festhalten, verletzen oder schneiden
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
сильний
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
beiße
3-тя особа однини
beißt
дієприкметник теперішнього часу
beißend
простий минулий час
biss
дієприкметник минулого часу
gebissen
Приклади
Das Baby hat mir in den Finger gebissen.
Дитина вкусила мене за палець.
