Шукати
auslösen
[past form: löste aus]
01
спровокувати, викликати
Der Grund für eine Reaktion oder ein Ereignis sein
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
сильний
роздільний
частка
aus
основне дієслово
lösen
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
löse aus
3-тя особа однини
löst aus
дієприкметник теперішнього часу
auslösend
простий минулий час
löste aus
дієприкметник минулого часу
ausgelöst
Приклади
Der Lärm kann Kopfschmerzen auslösen.
Шум може спричиняти головний біль.
