Шукати
éblouissant
01
осліплюючий, засліплюючий
si brillant qu'il est difficile à regarder
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus éblouissant
вищий ступінь
plus éblouissant
градуйований
чол. одн.
éblouissant
чол. мн.
éblouissants
жін. одн.
éblouissante
жін. мн.
éblouissantes
Приклади
Le reflet du soleil sur la neige était éblouissant.
Відблиск сонця на снігу був осліплюючим.
