Шукати
suffire
01
вистачати, бути достатнім
être assez pour ce qui est nécessaire
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово стану
сильний
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
suffis
1-ша особа множини
suffisons
1-ша особа майбутнього часу
suffirai
дієприкметник теперішнього часу
suffisant
дієприкметник минулого часу
suffi
1-ша особа множини імперфекту
suffisions
Приклади
Une heure ne suffit pas pour finir ce travail.
Однієї години недостатньо, щоб закінчити цю роботу.
02
задовольнятися собою, бути самодостатнім
avoir tout ce qu'il faut pour vivre ou fonctionner sans aide extérieure
Приклади
Il vit seul et se suffit à lui-même.
Він живе один і задовольняється собою.
