Шукати
dévoué
01
присвячений, призначений
réservé à un usage spécifique
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
відносний
неградуйований
чол. одн.
dévoué
чол. мн.
dévoués
жін. одн.
dévouée
жін. мн.
dévouées
сфера
usage, fonction, affectation
Приклади
Ce bâtiment est consacré à la recherche.
Ця будівля присвячена дослідженням.
02
відданий, самовідданий
qui se sacrifie pour une personne ou une cause
Приклади
C'est une infirmière dévouée à ses patients.
Вона медсестра, віддана своїм пацієнтам.
