Шукати
désespéré
01
відчайдушний, безнадійний
qui a perdu tout espoir, complètement abattu
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus désespéré
вищий ступінь
plus désespéré
градуйований
чол. одн.
désespéré
чол. мн.
désespérés
жін. одн.
désespérée
жін. мн.
désespérées
Приклади
Il était désespéré après avoir perdu son emploi.
Він був у відчаї після втрати роботи.
02
безпорадний, відчайдушний
qui se trouve dans une situation sans issue, totalement incapable d'agir
Приклади
Il se sent désespéré face aux dettes.
Він почувається безнадійним перед боргами.
03
відчайдушний, засмучений
qui ressent de la tristesse ou du regret profond
Приклади
Il était désespéré d'avoir blessé son ami.
Він був у відчаї від того, що поранив свого друга.
