Шукати
doué
01
обдарований, талановитий
qui a des capacités naturelles ou un talent particulier dans un domaine
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
le plus doué
вищий ступінь
plus doué
градуйований
чол. одн.
doué
чол. мн.
doués
жін. одн.
douée
жін. мн.
douées
Приклади
Elle est douée en dessin depuis l' enfance.
Вона обдарована в малюванні з дитинства.
02
обдарований, талановитий
qui possède naturellement une qualité, une capacité ou un avantage particulier
Приклади
Elle est douée d' un charme naturel.
Вона наділена природною привабливістю.
