Шукати
contester
01
оспаривати, заперечувати
refuser d'accepter quelque chose, en douter ou s'y opposer
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
conteste
1-ша особа множини
contestons
1-ша особа майбутнього часу
contesterai
дієприкметник теперішнього часу
contestant
дієприкметник минулого часу
contesté
1-ша особа множини імперфекту
contestions
Приклади
L'avocat a contesté la décision du juge.
Адвокат оспорив рішення судді.
