Шукати
cogner
01
зіштовхуватися, ударятися
entrer en collision par accident avec un objet ou une personne
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
cogne
1-ша особа множини
cognons
1-ша особа майбутнього часу
cognerai
дієприкметник теперішнього часу
cognant
дієприкметник минулого часу
cogné
1-ша особа множини імперфекту
cognions
Приклади
Je me suis cogné le genou contre la table.
Я вдарився коліном об стіл.
02
ударяти, бити
frapper quelqu'un ou quelque chose avec force
Приклади
Il a cogné son frère sans prévenir.
Він вдарив свого брата без попередження.
