Шукати
bridé
01
взнузданий, з уздечкою
qui porte un bridon, c'est-à-dire un équipement pour contrôler un animal, souvent un cheval
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
відносний
неградуйований
чол. одн.
bridé
чол. мн.
bridés
жін. одн.
bridée
жін. мн.
bridées
Приклади
Le cheval bridé attendait patiemment dans l'écurie.
Запряжений кінь терпляче чекав у стайні.
02
обмежений, стриманий
qui est limité dans ses actions, ses mouvements ou ses possibilités ; contenu ou retenu
Приклади
Son enthousiasme était bridé par la peur de l'échec.
Його ентузіазм був стриманий страхом невдачі.
