Шукати
bridé
01
взнузданий, з уздечкою
qui porte un bridon, c'est-à-dire un équipement pour contrôler un animal, souvent un cheval
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
відносний
неградуйований
чол. одн.
bridé
чол. мн.
bridés
жін. одн.
bridée
жін. мн.
bridées
Приклади
Le cavalier a monté son cheval bridé avant la course.
Вершник сів на свого взнузданого коня перед перегонами.
02
обмежений, стриманий
qui est limité dans ses actions, ses mouvements ou ses possibilités ; contenu ou retenu
Приклади
Elle se sentait bridée dans son travail, sans liberté de création.
Вона почувала себе обмеженою у своїй роботі, без творчої свободи.
