Шукати
avouer
01
зізнаватися, визнавати
dire la vérité ou reconnaître quelque chose
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
допоміжне дієслово
avoir
1-ша особа однини
avoue
1-ша особа множини
avouons
1-ша особа майбутнього часу
avouerai
дієприкметник теперішнього часу
avouant
дієприкметник минулого часу
avoué
1-ша особа множини імперфекту
avouions
Приклади
Elle a avoué la vérité au juge.
Вона зізналася у правді судді.
