Шукати
abîmé
01
пошкоджений, зіпсований
qui est endommagé, détérioré ou en mauvais état
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
le plus abîmé
вищий ступінь
plus abîmé
градуйований
чол. одн.
abîmé
чол. мн.
abîmés
жін. одн.
abîmée
жін. мн.
abîmées
Приклади
Le livre est abîmé après toutes ces années.
Книга пошкоджена після всіх цих років.
