Шукати
autocomplaciente
/ˌaʊtokˌɔmplaθjˈɛnte/
autocomplaciente
01
самовдоволений, самозадоволений
que muestra satisfacción excesiva consigo mismo o con sus propias acciones
граматична інформація
морфологічна будова
складене
якісний
найвищий ступінь
el más autocomplaciente
вищий ступінь
más autocomplaciente
градуйований
чол. одн.
autocomplaciente
чол. мн.
autocomplacientes
жін. одн.
autocomplaciente
жін. мн.
autocomplacientes
Приклади
Adoptó una actitud autocomplaciente tras el éxito.
Після успіху він прийняв самозадоволене ставлення.
