Шукати
instruir
01
інструктувати
enseñar o transmitir conocimientos o habilidades a alguien
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
правильний
нероздільний
1-ша особа однини
instruyo
3-тя особа однини
instruye
дієприкметник теперішнього часу
instruyendo
простий минулий час
instruyó
дієприкметник минулого часу
instruido
Приклади
El manual instruye al usuario paso a paso.
Посібник навчає користувача крок за кроком.
02
інформувати, давати інструкції
dar instrucciones, información detallada o directrices a alguien
Приклади
Antes del juicio, el fiscal instruyó a los testigos sobre el procedimiento.
До суду прокурор проінструктував свідків щодо процедури.
