Шукати
circunstancial
01
непрямий, обставинний
referido a una prueba que no es directa, sino que sugiere un hecho por inferencia
граматична інформація
морфологічна будова
складене
відносний
неградуйований
чол. одн.
circunstancial
чол. мн.
circunstanciales
жін. одн.
circunstancial
жін. мн.
circunstanciales
Приклади
Un caso solo con evidencia circunstancial es más difícil de probar.
Справу лише з непрямими доказами довести складніше.
02
умовний, залежний від обставин
que depende o varía según las condiciones o situaciones específicas
Приклади
Su ayuda fue circunstancial y no prometió apoyo continuo.
Його допомога була обумовленою і він не обіцяв постійної підтримки.
