Шукати
acreditar
01
засвідчувати, підтверджувати
confirmar la validez o autenticidad de algo mediante pruebas o documentos
Приклади
La universidad acreditó el título del estudiante.
Університет акредитував диплом студента.
02
акредитувати, підтверджувати
dar validez, credibilidad o reconocimiento oficial a algo
Приклади
El organismo acreditó al laboratorio para realizar pruebas.
Організація акредитувала лабораторію для проведення випробувань.
03
акредитувати, призначати
nombrar oficialmente a alguien para un cargo o función
Приклади
La universidad acreditó al profesor como director del departamento.
Університет акредитував професора директором департаменту.
