Шукати
habitual
01
звичний, звичайний
que ocurre con frecuencia o de manera regular
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
el más habitual
вищий ступінь
más habitual
градуйований
чол. одн.
habitual
чол. мн.
habituales
жін. одн.
habitual
жін. мн.
habituales
Приклади
Ella tiene un comportamiento habitual en el trabajo.
У неї звична поведінка на роботі.
Лексичне Дерево
habitual
habit
