Шукати
to inhibit
01
гальмувати, обмежувати
to restrict or reduce the normal activity or function of something
Transitive: to inhibit an activity or function
Приклади
The brake system is designed to inhibit the movement of the vehicle when applied.
Гальмівна система призначена для припинення руху транспортного засобу при застосуванні.
02
пригнічувати, перешкоджати
to prevent or limit an action or process
Transitive: to inhibit an action or process
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
inhibit
3-тя особа однини
inhibits
дієприкметник теперішнього часу
inhibiting
простий минулий час
inhibited
дієприкметник минулого часу
inhibited
Приклади
The medication is known to inhibit the growth of harmful bacteria.
Відомо, що ліки пригнічують ріст шкідливих бактерій.
03
пригнічувати, стримувати
to make someone feel uncomfortable, preventing them from acting naturally or confidently
Transitive: to inhibit sb
Приклади
The large audience inhibited him, making it hard to deliver his speech confidently.
Велика аудиторія гальмувала його, ускладнюючи впевнене виголошення промови.
04
пригнічувати, стримувати
to restrain or limit the action or progress of something
Transitive: to inhibit a desire, behavior, or ability
Приклади
His desire to speak out was inhibited by fear of backlash.
Його бажання висловитися було пригнічене страхом відплати.
Лексичне Дерево
inhibited
inhibition
inhibitor
inhibit
