Шукати
to inform
01
інформувати
to give information about someone or something, especially in an official manner
Ditransitive: to inform sb of sth | to inform sb about sth
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
inform
3-тя особа однини
informs
дієприкметник теперішнього часу
informing
простий минулий час
informed
дієприкметник минулого часу
informed
Приклади
The teacher informed the students about the upcoming exam schedule and its format.
Вчитель повідомив учням про майбутній графік іспитів та його формат.
02
інформувати, впливати
to characterize or influence a style, behavior, opinion, etc.
Transitive: to inform a style or behavior
Приклади
The cultural heritage of the region informs the architecture of its buildings.
Культурна спадщина регіону інформує архітектуру його будівель.
Приклади
Under pressure from law enforcement, the accomplice eventually decided to inform on the criminal organization.
Під тиском правоохоронних органів співучасник зрештою вирішив повідомити про злочинну організацію.
Лексичне Дерево
informatory
informer
misinform
inform
form
