Шукати
to indict
01
звинувачувати, притягувати до відповідальності
to officially accuse a person of a crime
Transitive: to indict sb
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
indict
3-тя особа однини
indicts
дієприкметник теперішнього часу
indicting
простий минулий час
indicted
дієприкметник минулого часу
indicted
Приклади
The grand jury decided to indict the suspect on charges of robbery and assault.
Велике журі вирішило звинуватити підозрюваного у пограбуванні та нападі.
Лексичне Дерево
indictable
indict
