Шукати
to impeach
01
звинувачувати, притягувати до відповідальності
to formally charge or accuse someone of a crime or misdemeanor
Transitive: to impeach sb
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
impeach
3-тя особа однини
impeaches
дієприкметник теперішнього часу
impeaching
простий минулий час
impeached
дієприкметник минулого часу
impeached
Приклади
The police decided to impeach him after they found evidence linking him to the robbery.
Поліція вирішила вимагати відставки після того, як знайшли докази, що пов’язують його з пограбуванням.
02
звинувачувати, усувати від посади
to formally charge a public official with misconduct or abuse of power
Transitive: to impeach a public official
Приклади
The opposition party attempted to impeach the president for alleged constitutional violations.
Опозиційна партія спробувала винести імпічмент президенту за нібито порушення конституції.
03
оспарювати, ставити під сумнів
to challenge or criticize the validity, honesty, or integrity of a practice, action, or system
Transitive: to impeach a practice or system
Приклади
The media began to impeach the effectiveness of the new healthcare policy.
ЗМІ почали ставити під сумнів ефективність нової політики охорони здоров'я.
Лексичне Дерево
impeachable
impeachment
impeach
