Шукати
to abominate
01
ненавидіти, відчувати огиду
to hate something or someone intensely
Transitive: to abominate a behavior or tendency
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово стану
правильний
теперішній час
abominate
3-тя особа однини
abominates
дієприкметник теперішнього часу
abominating
простий минулий час
abominated
дієприкметник минулого часу
abominated
Приклади
He abominates dishonesty and can not tolerate being lied to.
Він ненавидить нечесність і не може терпіти брехні.
Лексичне Дерево
abomination
abominator
abominate
abomin
