Шукати
to extricate
01
вивільняти, витягувати
to free someone from a difficult or entangled situation
Transitive: to extricate sb
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
extricate
3-тя особа однини
extricates
дієприкметник теперішнього часу
extricating
простий минулий час
extricated
дієприкметник минулого часу
extricated
Приклади
She had to extricate herself from the awkward conversation at the party.
Їй довелося вибратися з незручної розмови на вечірці.
02
вивільняти, витягувати
to disentangle or take something out from an area or condition where it's trapped or stuck
Transitive: to extricate sb
Приклади
The technician carefully extricated the damaged part from the machine.
Технік обережно витягнув пошкоджену деталь із машини.
Лексичне Дерево
extrication
extricate
