Шукати
to execrate
01
проклинати, глибоко ненавидіти
to hold or display extreme hatred toward something or someone
Transitive: to execrate sb/sth
Приклади
She execrates those who exploit the vulnerable for their own gain.
Вона ненавидить тих, хто експлуатує вразливих заради власної вигоди.
02
проклинати, клясти
to curse or formally declare something or someone to be evil, often invoking divine punishment or condemnation
Transitive: to execrate a person or action
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
execrate
3-тя особа однини
execrates
дієприкметник теперішнього часу
execrating
простий минулий час
execrated
дієприкметник минулого часу
execrated
Приклади
The priest execrated the wicked king, calling for divine justice.
Священик прокляв злого короля, закликаючи до божественної справедливості.
Лексичне Дерево
execration
execrate
