Шукати
to enrage
01
розлючувати, сердити
to cause someone to become extremely angry
Transitive: to enrage sb
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
enrage
3-тя особа однини
enrages
дієприкметник теперішнього часу
enraging
простий минулий час
enraged
дієприкметник минулого часу
enraged
Приклади
The continuous interruptions during the meeting enraged the participants.
Постійні перебої під час зустрічі розлютили учасників.
Лексичне Дерево
enraged
enragement
enrage
rage
