Шукати
domineering
01
владний, деспотичний
showing a tendency to have control over others without taking their emotions into account
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most domineering
вищий ступінь
more domineering
градуйований
Приклади
His domineering personality made it difficult for others to express their opinions without fear of retribution.
Його домінуючий характер ускладнював для інших можливість висловлювати свою думку без страху покарання.
Лексичне Дерево
domineeringly
domineeringness
domineering
domineer
