Шукати
disillusioned
01
розчарований, розчаруваний
feeling disappointed because someone or something is not as worthy or good as one believed
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
most disillusioned
вищий ступінь
more disillusioned
градуйований
Приклади
After working in politics for years, he became disillusioned with the system's corruption and inefficiency.
Після багатьох років роботи в політиці він став розчарованим через корупцію та неефективність системи.
Лексичне Дерево
disillusioned
disillusion
illusion
illus
