Шукати
disillusioned
01
розчарований, розчаруваний
feeling disappointed because someone or something is not as worthy or good as one believed
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. мин. ч.
якісний
найвищий ступінь
most disillusioned
вищий ступінь
more disillusioned
градуйований
Приклади
She felt disillusioned when her dream job turned out to be much less fulfilling than she had imagined.
Вона відчула розчарування, коли її робота мрії виявилася набагато менш повноцінною, ніж вона уявляла.
Лексичне Дерево
disillusioned
disillusion
illusion
illus
