Шукати
to discombobulate
01
збивати з пантелику, дезорієнтувати
to confuse someone, causing them to feel disoriented or unable to think clearly
Dialect
American
AmericanTransitive: to discombobulate sb
humorous
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
discombobulate
3-тя особа однини
discombobulates
дієприкметник теперішнього часу
discombobulating
простий минулий час
discombobulated
дієприкметник минулого часу
discombobulated
Приклади
The complicated instructions on the exam discombobulated the students, making it difficult for them to answer the questions.
Складні інструкції на іспиті збентежили студентів, ускладнивши їм відповіді на запитання.
Лексичне Дерево
discombobulated
discombobulation
discombobulate
