Шукати
to discombobulate
01
збивати з пантелику, дезорієнтувати
to confuse someone, causing them to feel disoriented or unable to think clearly
Dialect
American
Transitive: to discombobulate sb
гумористичне
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
discombobulate
3-тя особа однини
discombobulates
дієприкметник теперішнього часу
discombobulating
простий минулий час
discombobulated
дієприкметник минулого часу
discombobulated
Приклади
The intricate maze of corridors in the old mansion discombobulated the visitors, leaving them unsure of which way to go.
Заплутаний лабіринт коридорів у старому маєтку збентежив відвідувачів, залишивши їх у нерішучості, куди йти.
Лексичне Дерево
discombobulated
discombobulation
discombobulate



























