Шукати
to demur
01
заперечувати, виражати небажання
to express one's disagreement, refusal, or reluctance
Intransitive: to demur | to demur at sth
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
demur
3-тя особа однини
demurs
дієприкметник теперішнього часу
demurring
простий минулий час
demurred
дієприкметник минулого часу
demurred
Приклади
The committee member demurred at the proposed budget, expressing concerns about its feasibility.
Член комітету заперечив проти запропонованого бюджету, висловивши побоювання щодо його доцільності.
02
заперечувати, висловлювати сумніви
to raise objections or express doubts about the validity or sufficiency of a legal claim or argument
Intransitive
Приклади
Despite facing resistance from opposing counsel, the attorney confidently demurred.
Незважаючи на опір з боку опонента, адвокат впевнено заперечив.
Demur
01
заперечення за позовом, демур
a motion filed in court by a party, typically a defendant, raising a point that even if the facts alleged by the other side are true, they do not state a valid legal claim
Specialized
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
злічуваний
форма множини
demurrers
Приклади
The court sustained the demur and gave the plaintiff leave to amend the pleadings.
Суд підтримав заперечення і надав позивачу дозвіл на виправлення позовних заяв.
Лексичне Дерево
demurrer
demur
