Шукати
to defeat
01
перемагати
to win against someone in a war, game, contest, etc.
Transitive: to defeat an opponent
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
defeat
3-тя особа однини
defeats
дієприкметник теперішнього часу
defeating
простий минулий час
defeated
дієприкметник минулого часу
defeated
Приклади
The army worked together to defeat the enemy in a decisive battle.
Армія працювала разом, щоб перемогти ворога у вирішальній битві.
02
зірвати, розладити
to prevent something from succeeding
Transitive: to defeat a goal or effort
Приклади
The storm defeated our plans for an outdoor wedding.
Шторм зруйнував наші плани на весілля на відкритому повітрі.
Defeat
01
поразка
the state of having lost in a contest, war, competition, etc.
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
злічуваний
форма множини
defeats
02
поразка, невдача
the feeling that accompanies an experience of being thwarted in attaining your goals
Лексичне Дерево
defeated
defeat
