Шукати
Виберіть мову словника
to convict
01
засуджувати, визнавати винним
to announce officially that someone is guilty of a crime in a court of law
Transitive: to convict sb
Приклади
The jury deliberated and decided to convict the defendant of murder.
Присяжні обговорили і вирішили визнати підсудного винним у вбивстві.
The court is expected to convict the suspect based on the presented evidence.
Очікується, що суд засудить підозрюваного на основі представлених доказів.
Convict
01
засуджений, ув'язнений
a person found guilty of a crime and sent to prison
Приклади
The convict was sentenced to ten years in prison for robbery.
Засуджений був засуджений до десяти років ув'язнення за пограбування.
The prison housed many convicts serving time for various crimes.
У в'язниці перебувало багато засуджених, які відбували покарання за різні злочини.
02
a person found guilty of a criminal charge by a court of law
Приклади
As a convict, he lost his right to vote.
The law requires registration for certain types of convicts.
Лексичне Дерево
conviction
reconvict
convict
