Шукати
contumaciously
01
упрямо, бунтівно
in a stubbornly disobedient or rebellious manner, especially toward authority or legal orders
граматична інформація
Приклади
The defendant contumaciously refused to comply with the court's orders.
Підсудний упрямо відмовився підкорятися розпорядженням суду.
Лексичне Дерево
contumaciously
contumacious
contumacy
