Шукати
to confer
01
надавати, присвоювати
to give an official degree, title, right, etc. to someone
Transitive: to confer a degree or title on sb | to confer a degree or title upon sb
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
confer
3-тя особа однини
confers
дієприкметник теперішнього часу
conferring
простий минулий час
conferred
дієприкметник минулого часу
conferred
Приклади
The university will confer degrees upon the graduating students during the commencement ceremony.
Університет надасть ступені випускникам під час церемонії вручення дипломів.
02
радитися, обговорювати
to exchange opinions and have discussions with others, often to come to an agreement or decision
Intransitive
Приклади
The board members will confer next week to finalize the budget for the upcoming fiscal year.
Члени ради проведуть нараду наступного тижня, щоб остаточно затвердити бюджет на наступний фінансовий рік.
Лексичне Дерево
conference
conferment
confer
