Шукати
blinding
01
осліплюючий, сліпучий
extremely bright, often causing temporary inability to see
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most blinding
вищий ступінь
more blinding
градуйований
Приклади
The blinding sunlight made it hard to keep my eyes open.
Засліплююче сонячне світло ускладнювало відкриття очей.
Лексичне Дерево
blindingly
blinding
blind
