Шукати
Vagabond
01
бродяга, кочівник
a wanderer who has no settled place to live and travels from place to place
Приклади
He was considered a vagabond, never settling down in one place for long.
Його вважали блукачем, який ніколи не затримувався довго на одному місці.
02
блукач, кочівник
anything that resembles a vagabond in having no fixed place
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
просте
злічуваний
форма множини
vagabonds
to vagabond
01
блукати, мандрувати
move about aimlessly or without any destination, often in search of food or employment
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово руху
правильний
теперішній час
vagabond
3-тя особа однини
vagabonds
дієприкметник теперішнього часу
vagabonding
простий минулий час
vagabonded
дієприкметник минулого часу
vagabonded
vagabond
01
блукаючий, кочовий
continually changing especially as from one abode or occupation to another
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
most vagabond
вищий ступінь
more vagabond
градуйований
02
блукаючий, мандрівний
wandering aimlessly without ties to a place or community
Лексичне Дерево
vagabondage
vagabond
