Шукати
beaming
01
сяючий, променистий
filled with a sense of joy or happiness, often to the point of appearing to glow
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most beaming
вищий ступінь
more beaming
градуйований
Приклади
She had a beaming smile on her face as she walked down the aisle.
На її обличчі була сяюча посмішка, коли вона йшла по проходу.
02
сяючий, променистий
emitting or appearing to emit light
Приклади
The lighthouse stood beaming across the dark waters.
Маяк стояв, сяючи через темні води.
Лексичне Дерево
beaming
beam
