Шукати
beaming
01
сяючий, променистий
filled with a sense of joy or happiness, often to the point of appearing to glow
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most beaming
вищий ступінь
more beaming
градуйований
Приклади
The beaming child ran to his parents, holding his report card with pride.
Сяюча дитина побігла до своїх батьків, гордо тримаючи свій табель.
02
сяючий, променистий
emitting or appearing to emit light
Приклади
Sunlight streamed through the window in beaming rays.
Сонячне світло струменіло через вікно сяючими променями.
Лексичне Дерево
beaming
beam
