Шукати
to retaliate
01
контратакувати, мстити
to make a counterattack or respond in a similar manner
Transitive: to retaliate an attack or insult
Приклади
When betrayed by a close friend, she resisted the urge to retaliate the injury.
Коли її зрадив близький друг, вона опиралася бажанню відплатити за образу.
02
відплачувати, мстити
to take revenge for a wrongdoing or attack
Intransitive: to retaliate | to retaliate against sth
Приклади
In the world of politics, leaders may choose to retaliate against hostile actions by imposing economic sanctions.
У світі політики лідери можуть вибрати відплату за ворожі дії, запроваджуючи економічні санкції.
Лексичне Дерево
retaliation
retaliative
retaliator
retaliate
retali
