Шукати
Rejoicing
01
радість, веселощі
a feeling or expression of great happiness or joy
граматична інформація
статус істотності
абстрактний
морфологічна будова
складене
незлічуваний
Приклади
The news of her success caused rejoicing among her friends.
Новина про її успіх викликала радість серед її друзів.
02
радість, веселощі
the utterance of sounds expressing great joy
rejoicing
01
торжествуючий, радісний
joyful and proud especially because of triumph or success
граматична інформація
морфологічна будова
прикм. від дієприкм. теп. ч.
якісний
найвищий ступінь
most rejoicing
вищий ступінь
more rejoicing
градуйований
Лексичне Дерево
rejoicing
rejoice
