Шукати
to provoke
01
провокувати, викликати
to give rise to a certain reaction or feeling, particularly suddenly
Transitive: to provoke a reaction or feeling
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
provoke
3-тя особа однини
provokes
дієприкметник теперішнього часу
provoking
простий минулий час
provoked
дієприкметник минулого часу
provoked
Приклади
The unexpected news had the power to provoke a range of emotions, from surprise to disbelief.
Несподівані новини мали силу викликати цілу гаму емоцій, від подиву до недовіри.
02
провокувати, стимулювати
to intentionally stimulate or encourage someone's thoughts, actions, or emotions
Transitive: to provoke thoughts or intellect
Приклади
The teacher used thought-provoking questions to provoke critical thinking and discussion.
Вчитель використовував запитання, що змушують задуматися, щоб спровокувати критичне мислення та обговорення.
03
провокувати, дратувати
to intentionally annoy someone so that they become angry
Transitive: to provoke sb
Приклади
His sarcastic remarks were meant to provoke his sister, but she remained unfazed.
Його саркастичні зауваження мали на меті спровокувати його сестру, але вона залишилася байдужою.
Лексичне Дерево
provoked
provoker
provoking
provoke
