Шукати
to plead
01
благати, просити
to make an earnest and emotional request, often accompanied by a strong sense of urgency or desperation
Transitive: to plead for sth
Ditransitive: to plead with sb to do sth
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
plead
3-тя особа однини
pleads
дієприкметник теперішнього часу
pleading
простий минулий час
pleaded
дієприкметник минулого часу
pleaded
Приклади
He pleaded with his boss to reconsider the decision to terminate his employment.
Він благав свого боса переглянути рішення про звільнення.
02
заявляти
to state in a court of law, in front of the judge and the jury, whether someone is guilty or not guilty of a crime
Linking Verb: to plead [adj]
Приклади
The defendant pleaded not guilty to the charges of robbery and assault.
Підсудний заявив про свою невинуватість у звинуваченнях у пограбуванні та нападі.
03
захищати, аргументувати
to present arguments in a court of law to support a case
Transitive: to plead a legal case or position
Приклади
The prosecutor pleaded the evidence to prove the guilt of the accused beyond a reasonable doubt.
Прокурор навів докази, щоб довести вину обвиненого поза розумним сумнівом.
04
стверджувати, посилатися
to state something as an excuse
Transitive: to plead an excuse or a point of law
Приклади
The defense lawyer pleaded self-defense, arguing that the defendant acted to protect himself from imminent harm.
Адвокат захисту заявив про необхідну оборону, стверджуючи, що підсудний діяв, щоб захистити себе від неминучої шкоди.
Лексичне Дерево
pleader
pleading
plead
