Шукати
to authorize
01
санкціонувати, затверджувати
to officially give permission for a specific action, process, etc.
Transitive: to authorize an action or process
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
authorize
3-тя особа однини
authorizes
дієприкметник теперішнього часу
authorizing
простий минулий час
authorized
дієприкметник минулого часу
authorized
Приклади
The manager will authorize the contract by signing it, giving official approval for the business deal.
Менеджер авторизує контракт, підписавши його, надаючи офіційну згоду на бізнес-угоду.
02
авторизувати, надавати дозвіл
to give official permission or approval for someone to do something
Ditransitive: to authorize sb to do sth
Приклади
System administrators can authorize users to access specific software or databases by granting them permission.
Системні адміністратори можуть авторизувати користувачів для доступу до певного програмного забезпечення або баз даних, надаючи їм дозвіл.
Лексичне Дерево
authorized
authorizer
authorize
authority
