Шукати
to authorize
01
санкціонувати, затверджувати
to officially give permission for a specific action, process, etc.
Transitive: to authorize an action or process
граматична інформація
морфологічна будова
похідне
дієслово дії
правильний
теперішній час
authorize
3-тя особа однини
authorizes
дієприкметник теперішнього часу
authorizing
простий минулий час
authorized
дієприкметник минулого часу
authorized
Приклади
The president has the authority to authorize military operations in times of national security.
Президент має повноваження санкціонувати військові операції у часи національної безпеки.
02
авторизувати, надавати дозвіл
to give official permission or approval for someone to do something
Ditransitive: to authorize sb to do sth
Приклади
Patients need to authorize medical professionals to perform certain procedures by providing informed consent.
Пацієнтам потрібно надавати дозвіл медичним працівникам на виконання певних процедур, надаючи інформовану згоду.
Лексичне Дерево
authorized
authorizer
authorize
authority
