Шукати
to assail
01
нападати, завзято атакувати
to launch a vigorous or violent attack on someone or something, either physically or verbally
граматична інформація
морфологічна будова
просте
дієслово дії
правильний
теперішній час
assail
3-тя особа однини
assails
дієприкметник теперішнього часу
assailing
простий минулий час
assailed
дієприкметник минулого часу
assailed
Приклади
The boxer assailed his opponent with a flurry of punches in the final round.
Боксер атакував свого суперника градом ударів у фінальному раунді.
02
нападати, критикувати
attack in speech or writing
03
нападати, атакувати
launch an attack or assault on; begin hostilities or start warfare with
04
атакувати, охоплювати
(of feelings or sensations) to worry or upset someone suddenly and profoundly
Transitive
Лексичне Дерево
assailable
reassail
assail
