Шукати
verurteilen
01
засуджувати, визнавати винним
Eine Person oder Handlung offiziell für falsch oder schuldig erklären
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
правильний
нероздільний
частка
ver
основне дієслово
urteilen
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
verurteile
3-тя особа однини
verurteilt
дієприкметник теперішнього часу
verurteilend
простий минулий час
verurteilte
дієприкметник минулого часу
verurteilt
Приклади
Das Gericht verurteilte den Täter zu fünf Jahren Gefängnis.
Суд засудив злочинця до п'яти років в'язниці.
