Шукати
verhören
01
допитувати, піддавати допиту
Jemanden durch Fragen und Befragungen Informationen entlocken, meist durch Polizei oder Behörden
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
правильний
нероздільний
частка
ver
основне дієслово
hören
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
verhöre
3-тя особа однини
verhört
дієприкметник теперішнього часу
verhörend
простий минулий час
verhörte
дієприкметник минулого часу
verhört
Приклади
Die Polizei verhörte den Zeugen zum Unfall.
Поліція допитала свідка про аварію.
02
помилитися на слух, неправильно почути
Etwas falsch hören oder missverstehen
Приклади
Ich glaube, ich habe mich verhört.
Я думаю, що я прослухав.
