Шукати
verbieten
01
забороняти, заборонити
Offiziell oder energisch bestimmen, dass etwas nicht erlaubt ist
граматична інформація
морфологічна будова
фразове
дієслово дії
сильний
нероздільний
частка
ver
основне дієслово
bieten
допоміжне дієслово
haben
1-ша особа однини
verbiete
3-тя особа однини
verbietet
дієприкметник теперішнього часу
verbietend
простий минулий час
verbot
дієприкметник минулого часу
verboten
Приклади
Der Lehrer verbietet Handys im Unterricht.
Вчитель забороняє мобільні телефони на уроках.
