Шукати
ungläubig
01
невіруючий, атеїст
Jemand, der nicht an Gott oder eine Religion glaubt
граматична інформація
морфологічна будова
складене
якісний
найвищий ступінь
am ungläubigsten
вищий ступінь
ungläubiger
градуйований
відмінюваний
Приклади
Er ist ungläubig und besucht keine Kirche.
Він невіруючий і не відвідує церкву.
