Шукати
strittig
01
спірний, суперечливий
Gegenstand von Meinungsverschiedenheiten oder juristischen Auseinandersetzungen
граматична інформація
морфологічна будова
просте
якісний
найвищий ступінь
am strittigsten
вищий ступінь
strittiger
градуйований
відмінюваний
Приклади
Die Eigentumsverhältnisse sind strittig.
Відносини власності є спірними.
